Що ж таке любов та чому її усі шукають?
(5/1)

Що таке любов? Одним із тлумачень цього явища у словнику є «сильне почуття глибокої прихильності», і це доволі влучно. Часто люди бачать любов саме так, і це та любов, якої усі так прагнуть.

Як можна розпізнати любов? Як можна побачити це в інших? Так, що коли ви це бачите, ви розумієте – ці люди, мабуть, закохані один в одного. Якими можуть бути ознаки або симптоми так званої любові? Зазвичай це вияви прихильності. Іноді це може виглядати як приязне служіння, тобто надання послуг у прихильному настрої. Ця якість або це прояви прихильності, коли одна особа намагається зробити щось приємне для іншої особи, коли ви зацікавлені щастям іншої людини більше ніж власним щастям, це саме те, на що дивляться люди, коли намагаються розпізнати любов.

Любов, мабуть, наймогутніша рушійна сила для усіх живих істот. Це виняткова річ, яка більше, ніж будь-що інше, мотивує людей. Бажання любити і бути тим, кого люблять, є доволі всеохоплюючим і дуже поширеним.

Деякі люди просто використовують інших, щоб отримувати новий сексуальний досвід, і пишаються своїми здібностями зваблювати інших або завойовувати серця інших людей, і потім їх залишають. Але цей тип людей неминуче приходить до того моменту в житті, коли вони повністю незадоволені, коли вони просто не можуть відчути справжню любов.

Ми бачимо, як поети, музиканти, автори сценаріїв для фільмів часто використовують тему любові як доволі значущий компонент майже усіх віршів, пісень, фільмів. Це виняткова тема, ми можемо слухати про це знову і знову, люди просто хочуть це чути. Хороша пісня або фільм про любов сильно захоплює увагу людей.

Ми можемо це побачити навіть у жорсткому світі рок-н-ролу. Я пригадую, в одному з давніх рокових гімнів минулого є такі слова: «I want to know what love is. I want you to show me. I want to feel what love is. I know you can show me». Тобто: «Я хочу знати, що таке любов. Я хочу, щоб ти мені це показала. Я хочу відчути, що таке любов. Я знаю, що ти можеш мені це показати». Уявляєте собі того крутого рокера, який це співає. Це справжній крик душі. Це бажання живої істоти, духовної живої істоти мати цей досвід. І справжньою причиною, чому ми так прагнемо отримати цей досвід є те, що це є чимось невід`ємним від нас. Це частина нашої духовної природи, хотіти любити, і бути тим, кого люблять.

Стосунки

Коли ми живемо в цьому світі, у цьому матеріальному тілі, живемо під впливом нашого розуму, у такому стані свідомості обумовлена жива істота вважає, що вона є своїм тілом, і постійно женеться за цими тілесними насолодами, намагаючись наповнити себе або задовольнити себе за допомогою тіла інших людей. Це нам вдається не дуже часто. Тому що це набагато глибша, духовна потреба, яку, на жаль, не можна задовольнити реаліями матеріального світу.

Ми можемо відчути трошки любові і прихильності до певної міри. Але ця потреба, це бажання в нашому серці неможливо повністю задовольнити в цьому матеріальному світі за рахунок стосунків з іншими матеріалістичними особами.

Тому цей пошук любові – це дуже глибинна духовна потреба. Це частина нашої вічної духовної природи. Але коли ми вважаємо себе тілом і шукаємо цю любов повсюди у матеріальному світі, що ми насправді знаходимо? На жаль, реальність є такою, що приблизно половина шлюбів, можливо навіть більше, закінчуються розлученням. Якщо взяти до уваги те, що ніхто не вступає в шлюб із думкою, що це все рано чи пізно закінчиться. Люди освідчуються в коханні , вступають в шлюб, сподіваючись, що це те, чого вони прагнуть, те, що їм потрібно, те, що вони шукали. І навіть якщо шлюб не закінчується розлученням, як розвиваються події тоді?

Зазвичай, все починається з великого захоплення і тріпотіння серця, і якщо стосунки розвиваються, в людей розвиваються відносини. Завжди є одна річ, про яку ми зазвичай не хочемо думати. Ми можемо мати непогані стосунки з близькою людиною. Все ніби нормально, ніхто не самотній принаймні. Але ми завжди хочемо більшого. Все одно ми ніколи не задоволені цими стосунками повністю. Ми прагнемо ідеальних стосунків. Тому люди так люблять історії або фільми про кохання. Ми хочемо бачити незвичайну чудову ідеальну любов, повну блаженства. Ми маємо цей ідеал, тому що це частина нашої духовної природи жити в цій ідеальні ситуації, в духовній ситуації.

Але в більшості випадків виявляється, що наші стосунки дуже далекі від ідеальних. І все одно ми тримаємось за цю надію. У світі так багато самотніх людей. Існує так багато сайтів знайомств, люди знайомляться в барах. Знайомлять своїх друзів один з одним. У кожного є свій багаж, свої бажання і сподівання. І ми завжди зосереджені на тому, чого ми чекаємо від іншої особи.

У тій спільноті, в якій я живу, люди часто приходять до мене за порадами стосовно сімейних стосунків, розповідають про свої труднощі. І одна з найважливіших речей, які я кажу людям – не потрібно мати нереальних сподівань стосовно один одного. Це найгірше, що може бути. І на весіллях я часто кажу одну річ, яка іноді шокує присутніх. Ви повинні бути готові до того, що в певний момент подружнього життя ви станете незадоволені один одним. І це нормально з однієї важливої причини – інша особа, звичайна людина, не в змозі задовольнити цю потребу, яку ви маєте – любити і бути тим, кого люблять.

Ми можемо мати стосунки, які, до певної міри, засновані на любові один до одного. Але наша справжня потреба – відновити зв’язок із Верховною Особою, справнім володарем нашого серця. І якщо ми не збираємось відновити, оживити, розкрити цю природню схильність любити Господа в нашому серці, ми опинимось в ситуації, коли ми шукаємо любов всюди де тільки можливо.

Зараз у світі дуже поширено, коли люди намагаються розвивати відносини з домашніми тваринами. Розмовляють з ними, цілують, обіймають. Відчувають, що ці тварини люблять господаря безумовно, нічого не очікуючи від нього. Вважають, що іноді ці стосунки вдаються кращими, ніж стосунки зі своїм чоловіком чи дружиною. Але, таке бажання відчути справжню любов не можна задовольнити розвиваючи стосунки з домашніми тваринами (які є по суті теж живими істотами, які просто перебувають у тілі тварини), і ці стосунки не можуть наповнювати людину так само, як стосунки з іншою людиною.

Як би ми не намагались заповнити цю порожнечу, знайти так звану любов, яку ми усюди шукаємо, ми так чи інакше будемо до певної міри розчаровані і ніколи не будемо повністю задоволені.

Останнім часом дуже поширеним стає один феномен, у суспільстві поширюється така ідея, що найбільш досконалу любов можна знайти всередині себе, і це любов до самого себе. Але, скільки б про це не говорили, для людини не можливо знайти щастя, спрямовуючи любов на самого себе. Більшість людей, які закликають любити себе, не розуміють хто вони насправді. Вони ототожнюють себе з своїм тілом або з розумом, тому ця любов до себе проявляється у вигляді посиленого догляду за своїм тілом або тренування свого розуму. Єдина причина, чому ми ніколи не можемо бути повністю задоволені від того, що ми любимо себе (навіть якщо нам іноді здається, що ми щасливі), є те, що любов не може існувати без стосунків. Ми не можемо любити неживий об`єкт так само, як ми можемо любити іншу живу істоту. Це стає очевидним тоді, коли людина досягає в своєму духовному розвитку такого рівня, коли природня любов до Верховної Особи починає пробуджуватись. Цей досвід і океан блаженства, який приходить разом з цим досвідом, є дуже пов’язаний зі стосунками.

Справжні стосунки

Ми не можемо мати відносин з машиною чи айфоном, хоча ми можемо спробувати їх мати. Зараз усі дуже заглибились у віртуальну реальність. Все це ніщо інше як прояви збіднілої, доведеної до банкрутства природи нашої так-званої цивілізації. Ми стаємо настільки загубленими, що встановлюємо фактично уявні стосунки, не справжні стосунки. Ви не можете мати справжніх стосунків з річчю, ви можете мати стосунки лише з іншою особою. Істина є такою, що любов неможливо відділити від справжніх стосунків. Стосунки означають, що дві істоти проявляють велику прихильність один до одного.

На шкалі стосунків з одного боку ми маємо егоїстичність, а з іншого боку – самовідданість. Там де переважає егоїстичність, стосунки завжди односторонні, все рухається навколо того, що я очікую, що я можу отримати, кожен думає про себе. Там, де є самовідданість, людина зосереджена і турбується про щастя іншої людини, прихильність виражається в тому, що одна людина зосереджена на тому, щоб приносити щастя іншій людині. Тоді, це в найчистішій формі духовні прояви любові.

А егоїзм не має духовної складової, це уособлення матеріалістичного стану свідомості. Любов – це синонім до слова стосунки. І чим більш самовідданим є стосунки, тим більше в них духовної природи.

Шлях йоги – це союз

Коли ми стаємо на шлях Йоги, слід розуміти, що Йога означає союз, тобто стосунки. І процес полягає в тому, щоб пробудити нашу глибинну духовну природу. Великий Святий i великий Духовний Вчитель, який був інкарнацією Бога, Шрі Чайтанья Махапрабху, котрий з`явився в Індії біля п`ятиста років тому, і став батьком і засновником руху Сан Кіртан, руху, який стає все більше популярним по всьому світу, він часто говорив про цей природній стан любові, духовний стан. І він пояснював, як справжня любов, любов до Верховної Особи, вічно живе всередині серця кожної живої істоти. Це не вимагає жодних зовнішніх джерел надходження, це не є щось, що ми можемо вивчити або від когось цього набратись, це завжди є і було в глибині нашого серця.

І через цей процес кіртану, тобто слухання і повторення цих трансцендентних звуків, поступово, наше серце і розум очищуються. І цей природній стан любові, який був покритий різними нечистотами, починає розквітати і пробуджуватись в нашому серці.

Розвивати ці духовні любовні стосунки найкраще по відношенню до Верховної Особи. У Бхагавад Гіті у главі 10 вірші 20 Крішна каже: «Я – Наддуша, о Арджуно, яка перебуває у серцях усіх живих істот». І це не метафора, це реальність. У всіх системах Йоги, у тому числі в Аштанга йозі, тобто містичній йозі, суть полягає в тому, що через процес очищання і медитації ми можемо досягнути стану, коли ми бачимо форму Господа, який живе в нашому серці, стоїть на квітці лотоса. І коли в людини з`являється таке бачення, воно має такий ефект, що людина втрачає інтерес до речей, за якими в буденному житті женуться усі інші звичайні люди. Все це перестає мати для нас велике значення, коли ми отримуємо цей досвід.

Для того, щоб стати тісно пов’язаним із Господом, який живе у нашому серці, нам потрібно пройти через цей процес, який може змінити наше серце і розум. Матеріалістичний стан – це стан, коли ми живемо окремо від Господа. Ми стаємо повністю зосереджені на тому, що ми вважаємо нашим життям, на тому, що ми вважаємо самим собою. Ми женемось за різними матеріальними речами в цьому світі, в надії знайти довершеність. Шукаємо тут і там, пробуємо те й інше. Але завжди в результаті залишаємось пустими.

Процес Йоги вчить приборкувати ці тенденції і перенаправити наш пошук щастя в інше русло. У четвертій главі Бхагавад Гіти в десятому вірші сказано:

«Звільнившись від прив`язаності, страху і гніву, повністю заглибившись у Мене і знайшовши у Мені єдиний притулок, дуже багато людей у минулому, пізнавши Мене, очистились і так віднайшли трансцендентну любов до Мене.»

У цьому вірші Господь описує, як відбувається цей процес, і всі компоненти, які для цього потрібно. По перше, потрібно звільнитись від сильних прив’язаностей до цього світу. Ми повинні розуміти, що все, що тут є, вже існувало до того, як ми з`явились тут у цьому тілі, і залишиться тут, коли ми підемо з цього світу. Ми знаходитимемось тут короткий проміжок часу, і потім цей світ доведеться залишити. Ми не зможемо забрати зі собою абсолютно нічого.

Прив’язуватись до цього світу і до речей, якими, як нам може здаватись, ми володіємо, це нездорова тенденція. Це може тягнути за собою інші дві речі, яких нам теж потрібно позбутись. Перше – це страх, страх втратити те, чого ми бажаємо, або те, до чого ми прив’язані. Найбільший страх, основа всіх наших страхів – це страх смерті. Наступна річ – це злість або гнів. Гнів завжди виникає через розчарування, коли ми не можемо отримати те, чого ми хочемо.

У Бхагавад Гіті Крішна каже, що коли ми спостерігаємо об`єкти, які ми хотіли б мати, думаємо і медитуємо на них, розвивається прив’язаність, з якої розвивається сильне бажання або жага, володіти або мати це. З цього виникає гнів. Гнів виникає тому, що ми не можемо володіти тим, чого ми так хочемо. Або тоді, коли ми отримуємо те, чого хотіли, а воно нас не задовольняє.

Правильний фокус

У цьому світі усі шукають притулку. Ми усі біженці. Ми усі шукаємо безпечне місце. Шукаємо свій дім. Шукаємо тих відносин, у яких ми могли б знайти притулок. Ми не хочемо бути самотніми і сумними, незадоволеними. Тому ми шукаємо притулку в багатьох речах. Але все це фальшивий притулок. Ми думаємо, що ця людина чи ця річ, чи досвід надасть мені притулок, але це не так.

Якщо ми змінимо фокус в нашому житті, зануримось у Господа в нашому серці і знайдемо в ньому притулок, ми зможемо очиститись і відчути трансцендентну любов до Господа. Таким є результат духовного процесу, духовного пробудження.

Існує багато людей, які займаються духовним пошуком, але не повністю володіють інформацією, тому їх приваблює безособистісний аспект Всевишнього, відомий як Брахман, або Брахмаджоті. Вони прагнуть розчинитись в океані сяйва, вважаючи, що це кінцева ціль. Ті, хто зупиняється на цьому, не ознайомившись з іншими особливостями Господа, вони не зможуть відчути пробудження цієї трансцендентної любові. Потрібно зануритись глибше, для того щоб відчути Бхакті, любов і відданість.

У десятій главі Бхагавад Гіти в десятому вірші Крішна каже:

«Тим, хто постійно з любов`ю віддано служать мені, Я даю істинний інтелект, за допомогою якого вони можуть прийти до Мене».

Через одкровення духовного знання, через інструкції, які людина отримує від істинного Духовного Вчителя, з Святих писань а також прислухаючись до Господа в серці, Коли людина готова піднятись вище початкових етапів духовного розуміння і розпочати активно займатись розвитком стосунків з Верховною особою, служити Господові в серці в настрої любові, людина отримає розуміння, як прогресувати духовно. Що потрібно змінити в своєму житті, щоб відчути цей стан любові. Це проявляється як дуже прихильне служіння Верховній Особі.

Для тих з нас, хто прийшов з Християнської традиції, знайомі перші і головні заповіді Ісуса Христа:

«Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією міццю твоєю». Євангеліє від Луки 10:27.

Він розповідав про цей стан, як про справжню ціль життя. Коли людина досягає цього стану любові, вона може відчути найбільше щастя, яке тільки є можливим.

Звичайно, виникне запитання: «А що на рахунок інших? Як мені ставитися до інших?». Ті, хто прагнуть розвиватись духовно, оцінять другу заповідь Ісуса Христа:

«Люби свого ближнього, як самого себе».

Коли ми розвиваємо це духовне розуміння, розумієте, що ми не є цим тілом, яке ми бачимо нашими очима. Що ми є духовною особою, яка живе в цьому тілі, разом з Параматмою (Верховною Душею, яка теж живе в нашому серці як наш вічний друг і супроводжує нас усюди), коли ми розвиваємо і культивуємо нашу любов до Верховного друга, коли моя любов до нього починає пробуджуватись і рости, для такої людини стає неможливим не помічати, що усі ми діти Господа, усі ми його маленькі частинки, індивідуальні особистості, і що Верховний Господь дуже любить нас. Коли людина відчуває любов до Бога, вона не може не відчувати любов до ближнього.

І тільки через таке духовне пробудження любов до інших починає проявлятись. Як наслідок, справді духовно розвинута особа не тільки відчуває сильну любов до Верховної Особи, але й відчуває сильну любов до усіх живих істот.

В четвертій главі Бхагавад Гіти у вірші 35 сказано:

«Отримавши істинне знання від душі, яка усвідомила себе, ти ніколи не впадеш знову в цю ілюзію, бо у світлі знання ти побачиш, що всі живі істоти – не що інше як частки Всевишнього, або іншими словами, вони перебувають в Мені».

А у вірші 6.9. сказано:

«Вважають, що людина пішла далі шляхом духовного поступу, коли вона однаково ставиться до чесних доброзичливців, люблячих благодійників, заздрісних та безсторонніх спостерігачів, посередників, друзів та ворогів, грішників і праведників, не розрізняючи їх у своєму розумі».

Справжній духовний розвиток

Це є духовний стан, якого ми прагнемо, це результат. Справжній духовний розвиток є повною протилежністю сектантства. Сектантство – це коли ми бачимо відмінності між людьми, різна віра, тип тіла, культурні чи релігійні відмінності. Бачення цих відмінностей є явною ознакою великої потреби в духовному розвитку, для кращого розуміння реальності.

У вірші 5.25. сказано:

«Той, хто перебуває поза двоїстістю, що постає із сумнівів, чий розум спрямований в середину себе, хто завжди активно працює на благо усіх живих істот і хто вільний від усіх гріхів, – той досягає звільнення у Всевишньому».

Ми можемо взяти один, будь-який із цих віршів, говорити про нього і дивитись, як він розкривається, як квітка лотоса, слово за словом бачити прекрасні візерунки, поки він повністю не розкриється. Але ці вірші ніколи не здаються розкритими повністю. І з кожним шаром аромат стає все більше чудовим. Духовна істина, яка існує, життєві уроки які існують, вони працюють на дуже багатьох різних рівнях. На духовну істину можна дивитись із різних кутів, різні люди можуть усвідомлювати її по різному, і не обов’язково одне розуміння є кращим, ніж інше. Це просто різні рівні розуміння. Ці уроки, це щось, що ми дійсно повинні взяти в своє серце. Це в наших інтересах.

Незважаючи на нашу особисту ситуацію, ми можемо почувати себе дуже самотніми, дуже занепалими, гріховними, не дуже розумними… але ці речі ніяк не перешкоджають здатність усвідомити духовну істину. Ця духовна істина дається нам, коли ми занурюємось у духовний процес, і речі стають дуже ясними і зрозумілими, і ми бачимо їх все більш чудовими і дивовижними. Цю подорож не описати словами, це все, що нам потрібно, ми усі цього шукаємо.

Про автора

Ачар'я дас

Ачар’я дас – шанований вчитель ведичної та йогічної філософії, медитації, кіртани та практик трансцендентальної науки про бхакті-йогу. Він навчав вдячних слухачів йогічної мудрості більше 40 років.

www.Acharyadas.com

Facebook – acharyadas108

www.meditationnewzealand.co.nz

Science of Identity Foundation

Loading Likes...