Чи не заздрість краде ваше щастя?
(5/6)

Пристрасні рекламні ролики, слогани, які чіпляють за живе, мальовничі фотографії друзів в соціальних мережах – так багато причин подумати: «Я хотів би так виглядати», «Я хотів би, щоб і моє життя було теж таким», «Я хотів би володіти цим», «Я хотів би це відчути». Все це прояви заздрості.

В наш час ми живемо в суспільстві, в якому заздрість сприймається як щось нормальне, іноді навіть як щось бажане. Це дивно, адже ще 40-50 років тому заздрість не вважали нормальним явищем, і якщо хтось виявляв ознаки заздрості, він вважався небажаною компанією.
Така ситуація – не збіг обставин і не результат еволюції людської волі, а дії, які були здійснені з певною метою.

Експеримент світового масштабу

Основною причиною того, що в наш час заздрість сприймається як щось цілком нормальне, став експеримент в споживчій економіці початку 20 століття. Саме він змінив світ до невпізнанності.

Британський вчений Джон Мейнард Кейнс, який вважається батьком сучасної економіки, дійшов висновку, що економічний прогрес є можливим лише за умови, якщо ми залучимо дві основні рушійні сили людського егоїзму, яким релігія і традиційна мудрість закликають чинити опір. Це заздрість та жадібність. Ці дві риси завжди вважалися дуже руйнівними, адже вони не дозволяють людям жити в мирі. Коли вас постійно стимулюють такі речі, як заздрість та жадібність, ви не зможете відчути спокій і бути задоволеним. Кейнс закликав суспільство культивувати заздрість та жадібність, тому що саме вони є рушійною силою економічного прогресу.

Пол Мазур, відомий банкір з Wall Street якось заявив, що в Америці потрібно сформувати новий тип ментальності, коли людські бажання повинні перевищувати, і навіть затьмарювати, потреби людей. Його улюблений вислів: «Ми повинні привчити людей хотіти більшого».

Цим скористались американські корпорації. Вони вирішили втілити в життя задум і поступово видозмінювати людські цінності, змінити думки людей, їхні бажання і їхній спосіб життя. Досягти цього вдалося завдяки рекламі нового формату.

Чому сучасна реклама така ефективна?

Племінник Зігмунда Фройда Едвард Бернейс зрозумів, що, пов’язавши товари масового вжитку з підсвідомими бажаннями людей, можна змусити їх купляти те, що їм зовсім не потрібно. Маючи вплив на підсвідоме, Бернейс навчився маніпулювати масами як ляльковим театром.

Сучасна реклама діє за таким же принципом – розпалювання заздрості. Ми бачимо якусь річ, те що вже хтось має, і теж хочемо цим володіти. При цьому виникає впевненість – коли я це матиму, я стану щасливим.

Проводяться глибинні психологічні дослідження: яку реакцію в цільової аудиторії викликає певна зовнішність актора реклами, його одяг, манера спілкування і т.п. Ключову роль відіграють інтереси цільової аудиторії, які ретельно аналізуються. Згодом ми бачимо таку людину на екрані. Вона щось робить і виглядає такою щасливою, випромінює задоволення життям. Цей образ, його щасливий вигляд, пов’язують з певним продуктом. Таким чином, якщо ви є цільовою аудиторією, така людина захоплює вашу увагу. Ви бачите, яка вона щаслива і успішна. Ви хочете мати цей продукт, розвиваєте заздрість і жадобу відчути таке саме щастя і успіх, які асоціюються у вас з рекламованим продуктом.

Ми не помітили цієї трансформації в рекламній індустрії, тому що в наш час це звична справа, реклама оточує нас. Але в 1970-х, коли почався бум в рекламній індустрії, і ЗМІ намагались різними способами захопити увагу і розум споживачів, люди старшого віку розуміли, що відбувається, вони не звикли до такої фальші.

Поїздка, яка відкрила інший світ

В середині 1970-х вчений економіст Ернст Шумахер був відряджений до Бірми, щоб спробувати допомогти країні розвинути економіку. Там він зустрів новий світ. Будучи людиною західної свідомості, він потрапив у віддалену ізольовану країну, в якій широко розповсюдженим був Буддизм. Там він зустрів людей, вихованих на засадах благочестя та пошани до інших. Вони не мали такої жадоби та невгамовних бажань, як люди у Західному світі. Цей досвід мав трансформаційний вплив на свідомість вченого та його подальше життя. В своїй книзі він написав: «Рушійною силою сучасної економіки є безумна жадібність і потурання заздрості. І це не другорядні особливості сучасної економіки, це основні причини її успішного зростання. Питання в тому, чи ці причини можуть бути ефективними надовго, чи вони несуть в собі насіння руйнації».

Ось так ми з вами стали частиною економічної системи, де культивування заздрості є рушієм прогресу. Однак головна причина нашої заздрості інша, і вона значно глибша.

Хибна логіка

З точки зору Йоги заздрість базується на неправильному розумінні, як в цьому світі все влаштовано.

Згадаймо, як це зазвичай відбувається. Ми дивимось на когось, він виглядає таким щасливим. Його життя таке чудове, бо він має щось, чого ми не маємо. Ми думаємо: «Якби я це мав, я би теж став щасливим». Якби така логіка була правильною, це означало б, що вона ґрунтується на правильному розумінні речей.

Проте древнє знання Йоги стверджує: «Заздрість ґрунтується на невігластві».

Ми заздримо, бо наше знання приховане, ми забули про свою істинну духовну природу.

Збиті з правильного курсу

Якби ми знали про те, що ми не є цим тілом, що ми є безсмертною душею, а це тіло – просто тимчасова оболонка, в якій ми знаходимося зараз, тобто носимо її як одяг, тоді ми б не вважали, що прикрашання цього одягу зробить нас щасливішими.

Духовні істоти, душі всередині цього тіла, ми помилково ототожнюємо себе з цим тимчасовим матеріальним тілом, або з мінливим розумом. Збиті з правильного курсу, ми намагаємося знайти задоволення і щастя в нескінченних чуттєвих насолодах.

Сила океану в кожному з нас

В другому розділі Бхагават Гіти, в сімдесятому вірші сказано: «Океан завжди повний та незмінний, хоча в нього невпинно вливаються численні річки. Так і людина, яка не звертає уваги на безперервний потік бажань, досягає умиротворення, на відміну від того, хто прагне задовольнити свої бажання».
Чим агресивніше ми женемось за своїми бажаннями, або створюємо нові бажання і намагаємось їх здійснити, тим менш щасливими і умиротвореними ми стаємо. Це – духовна реальність, точка зору великих йогів і древніх святих мудреців.

Великі ріки, як Міссісіпі, Ганг чи Амазонка, впадають в океан з такою величезною силою та інтенсивністю, що навіть стоячи на великій відстані від берега океану, ви можете набрати у відро прісної води. Океан постійно розбурханий річками, які в нього впадають, але він завжди залишається спокійним і не виходить з берегів.

Побачити іншими очима

Коли людина плекає в собі духовну мудрість, пробуджує в собі справжню духовну любов, залучається в духовний процес, а саме в медитацію на трансцендентні звуки, вона може піднятися на духовну платформу і почати бачити речі по іншому. Замість того, щоб бути постійно схвильованою цим безперервним потоком бажань, людина вчиться жити у такий спосіб, коли вона не женеться за цими бажаннями, намагаючись задовольнити їх в надії стати щасливою. В цій гонитві щастя не знайти. Насправді, коли ви чините опір цим бажанням, це дає вам більші шанси для умиротворення.

Смак, який ми всі так шукаємо

Якщо ми хочемо відповісти на запитання, чи справді заздрість руйнує наше щастя, відповідь є – так, звичайно. Заздрість позбавляє нас можливості досягнути стану справжнього спокою і справжнього щастя. Звичайно, ми не можемо існувати у вакуумі, відсторонившись абсолютно від усього. Але ми можемо відкрити для себе вищий смак іншого виду щастя. І тоді так зване тимчасове щастя, яке ми звикли отримувати від здійснення наших нескінченних бажань, поступово перестає нас приваблювати.

Автор – Ачар’я дас
Вісім життєвих уроків з Бхагавад Гіти - Ачар'я дас

Ачар’я дас – визнаний вчитель Ведичної філософії і філософії йоги, медитації і кіртану. Практикує трансцендентну науку Бгакті Йоги, навчає мудрості йоги вже більше сорока років.
http://acharyadas.com/

Loading Likes...