5/5 - (7 votes)

Свобода

Багато людей думають, що свобода – це можливість діяти як нам заманеться, без жодних обмежень, коли нас ніщо не стримує, і ніщо не перешкоджає.

Словник пропонує два основні тлумачення слова «свобода». Одне з них – це стан, коли людина не є ув’язненою або поневоленою. Інше – це можливість або право діяти, говорити або думати, без перешкод або обмежень.

Стан, коли людина не є ув’язненою, поневоленою, не можна вважати формою свободи. А ідея, що свобода – це можливість або право говорити чи діяти так, як ми хочемо, без перешкод або обмежень, – це вузьке бачення явища свободи. Таке тлумачення ігнорує закон карми, згідно з яким, на все, що ми робимо, на кожен наш вчинок є рівнозначна зворотна реакція. В той час, коли ми вільні самі обирати, як нам діяти, ми не можемо уникнути наслідків цих дій. Тоді, чи справді ми вільні?

Інше розуміння відсутності повної свободи приходить з усвідомленням того, що можна бути поневоленим своїм власним розумом і бажаннями. Коли особа не в стані контролювати свій розум і бажання, вона змушена діяти, іноді – проти своєї волі або всупереч здоровому глузду. Але потім вона повинна прийняти наслідки цих рішень і цих дій у вигляді кармічної реакції.

Прикуті до цього світу законами карми, деякі люди насолоджуються гарними наслідками своїх дій, а інші – отримують невдалі результати. В обох випадках вони знаходяться в подібній ситуації: і ті й інші зв’язані, тільки в різний спосіб. Коли ми стаємо жертвою бажань свого розуму і вважаємо, що завжди повинні слідувати його вимогам, ми стаємо постійно прив’язаними до цього світу. Це означає страждання від повторення таких природніх процесів, як хвороби, старіння, смерть, і знову народження.

Якщо ми дозволяємо, щоб нас контролювали і скеровували веління нашого розуму і чуттів, в надії, що ми отримаємо тривалий період щастя, ми залишаємось невдоволеними і пустими рабами цих бажань.

Більшість людей навіть не підозрюють, що наше бажання бути щасливими і любити насправді виникає з нашої вродженої духовної природи, яка є основою нашого буття. Істина полягає в тому, що ми не є нашим тілом або нашим розумом, тобто оболонками, в яких ми тимчасово перебуваємо, і які ми використовуємо. Ми є духовною істотою (атмою) в середині цих оболонок.

Живучи в ілюзії, що це тіло – це «я», ми помилково вважаємо, що, намагаючись задовольнити бажання розуму і чуттів, відчуємо справжнє щастя. Але це не так.

Вісім життєвих уроків з Бхагавад Гіти - середина

В гонитві за бажаннями тіла і розуму ми можемо відчути сильне прагнення, тимчасове збудження, але насправді це не задовольнить «мене», духовну особу всередині. Це становище, коли нами настільки сильно оволодівають наш розум і чуття, що ми втрачаємо нашу справжню духовну сутність, дуже чітко описане в Бхагавад Гіті:

Так чисту свідомість мудрої живої істоти покриває її вічний ворог – хтивість, яка ніколи не вдовольняється, й палає, мов той вогонь.

Бхагавад Гіта 3:39

Насправді, матеріальні задоволення не можуть нас задовольнити. Наші спроби здійснити свої матеріальні бажання подібні до підливання палива у вогонь: від цього вогонь стає ще більш гарячим і сильним. Ця кама, або пожадання (палке бажання), проявляється в багатьох різних напрямках і класифікується як «вічний ворог» особи в середині тіла.

Шлях, яким можна прийти до позиції справжньої свободи – це зміна напрямку нашого життя. Ми маємо свободу обирати, як ми збираємося жити. Це в наших силах – визначити, яким буде результат нашого життя, і чи вдасться нам досягнути стану повної свободи, чи ні.

У такому стані вона залишається непохитною, навіть серед найбільших труднощів. Це і є справжня свобода від усіх злигоднів, що постають зі зв’язку з матерією.

Бхагават Гіта 6.23

Цей стан справжньої свободи і пробудження духовної любові, який виникає зі зрілої духовної реалізації, виходить далеко за межі всього у цьому світі. У цьому стані особа по-справжньому щаслива і по-справжньому вільна.


Про автора

Ачар'я дас

Ачар’я дас – учитель йоги та медитації, авторитет якого визнаний у багатьох країнах світу. Вже понад 40 років він представляє вчення філософії йоги, зокрема Бхакті-йоги. Його лекції та практичні заняття з медитації дали змогу багатьом людям з різних куточків світу познайомитись з древнім вченням Ведичної філософії, відкрити істинний сенс життя людини та стати на шлях духовного розвитку.